АНАЛІЗ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ДІЛОВОГО ПАРТНЕРСТВА В ТРАНСКОРДОННОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ

АНАЛІЗ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ДІЛОВОГО ПАРТНЕРСТВА В ТРАНСКОРДОННОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ

Authors

  • Богдан Липинський Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
  • Володимир Швець Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.07.06.2024.022

Summary

Одним із видів ділового партнерства є транскордонне співробітництво. Найбільшим проєктом такого характеру, у якому бере участь Україна вже 20 років стало транскордонне співробітництво Польща-(Білорусь)-Україна [1]. Завдяки ювілейному відзначенню підсумків транскордонному співробітництву виникла можливість ретроспективного аналізу ділового партнерства між Польщею і Україною. Візерунок ділового партнерства у цьому співробітництві було представлено такими переважаючими типами бенефіціарів: зі сторони Польщі -місцевими громадами і організаційними одиницями муніципального самоврядування; зі сторони Білорусі (до російської агресії) - самоврядними громадами і Державними організаційними одиницями; зі сторони України - самоврядними громадами і асоціаціями [2]. В аналізі ділового партнерства в транскордонному співробітництві між Польщею і Україною використано такі два індикатори, як інтенсивність контактів між партнерами та задоволеність співпрацею з партнерами. Перший індикатор включав такі види комунікацій: зустріч особиста; зустріч онлайн; розмова телефонічна; кореспонденція електронною поштою; кореспонденція традиційною поштою; інша форма контакту. Ці показники проаналізовано в часовому ракурсі: щоденно; щотижнево; раз на два тижні; один раз в місяць. Основним критерієм поділу аналізованих даних став період до 24.02.2022 і після цієї дати. На основі даних індивідуальних глибинних інтерв'ю зясовано, що період пандемії, який тривав майже три роки, припав на період до початку війни в Україні та до моменту оголошення про призупинення цих програм з Росією та Білоруссю. Це, безумовно, вплинуло на те, як партнери спілкувалися, і відтермінувало певні наміри.  У рамках кількісного опитування бенефіціарам і партнерам було поставлено запитання, чи вважають вони кількість зустрічей між головним бенефіціаром і партнерами достатньою для належної реалізації проекту. У цьому відношенні помітний певний недолік, оскільки якщо до початку конфлікту війни респонденти демонстрували відносно високий ступінь задоволеності (середній бал 8,14 за шкалою від 1 до 10), то після початку конфлікту цей показник є скоріше середнім (середній бал 5,63 за шкалою від 1 до 10). Результати аналізу показують, що інтенсивність контактів між партнерами після пандемії та в умовах агресії помітно знизилась.  Відповідно це вплинуло і на другий індикатор. Не дивлячись на те, що інтенсивність співпраці впала дуже різко, задоволеність співпрацею впала не так суттєво. Середній бал до початку конфлікту в Україні становив 8,37, а після початку конфлікту - 6,60. Таким чином, зниження задоволеності співпрацею є меншим, ніж зниження інтенсивності самої співпраці. подальші плани проекту. Важливим блоком аналізу є перспективи ділового партнерства. Зокрема, аналіз відповідей опитаних бенефіціарів та партнерів проектів на запитання "Чи плануєте ви реалізовувати проект в рамках будь-якої з Програм Територіального Співробітництва, які реалізуються у фінансовій перспективі 2021-2027?".  Так – 64%; ні – 1%; ще треба про це подумати – 35%. Чинники впливу, які визначають вибір тієї чи іншої програми потенційними бенефіціарами, включають відповідність запланованої інвестиції тематичним заходам, що реалізуються в рамках даної програми, досвід, отриманий в результаті реалізації проєктів в рамках обраної програми. Важливим чинником у прийнятті рішення про подачу заявки на участь у певній програмі є знання партнерів та позитивний досвід попередньої співпраці в рамках реалізації інших проектів. Географічна близькість потенційного партнера також є таким чинником, який отримав високу оцінку серед респондентів. Аналізуючи чинники, які вплинули на формування партнерств в рамках оцінюваної Програми в перспективі 2014-2020 рр., слід зазначити, що партнери брали до уваги, серед іншого, знайомство з партнером 50% і 57%, що дозволило легко налагодити співпрацю, далі йшов позитивний досвід попередньої співпраці 39% і 49%, отримання пропозиції про співпрацю 36% і 52%, географічна близькість до партнера 27% і 23%. Інші фактори були пов'язані зі встановленням партнерських відносин у результаті пошуків, щоб подати заявку на підтримку в рамках Програми.

Downloads

Downloads

Download data is not yet available.

References

Програма транскордонного співробітництва Польща-(Білорусь)-Україна 2014-2020. https://www.pbu2020.eu/ua. (20.05.2024)

Підсумок реалізації Програми ПБУ 2014-2020 - звіт ex-post оцінювання. https://www.pbu2020.eu/ua/news/3119 (21.05.2024)

Author Biographies

Богдан Липинський, Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Аспірант, кафедра обліку і аудиту

Володимир Швець, Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

канд. екон. наук, професор, професор кафедри обліку і аудиту

Downloads

Published

21.06.2024

Number of views 139

How to Cite

Липинський, Б., & Швець, В. (2024). АНАЛІЗ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ДІЛОВОГО ПАРТНЕРСТВА В ТРАНСКОРДОННОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ. Grail of Science, (40), 180–181. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.07.06.2024.022

Google Scholar

OUCI

OpenAIRE

CrossRef

Index Copernicus

Semantic Scholar

Scilit

ResearchGate

WorldCat

Mendeley

Loading...