ПРІЗВИСЬКА ЯК ЗНАКОВА СИСТЕМА МІСЦЕВОЇ СПІЛЬНОТИ НА ПРИКЛАДІ СЕЛА ГУСЯТИН ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (СІМЕЙНО-РОДОВІ ТА ДЕЯКІ ГРУПИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРІЗВИСЬК. І ЧАСТИНА)

Summary

У статті проаналізовано сімейно-родові та індивідуальні прізвиська подільського села Гусятин, з’ясовано причини їх виникнення, визначено найбільш популярні групи найменувань та обґрунтовано способи словотворення.

Неофіційна антропонімія зазначеної місцевості, презентована розлогими групами родових та індивідуальних прізвиськ, що становлять вагоме доповнення до загальноукраїнської картини propria nomen (власних імен). Традиційними залишаються численні групи ідентифікаційного називання, в основі яких перебувають імена головних членів сім’ї, родини. Це зазвичай батько, дід, матір, рідше баба. Номінація розширюється за допомогою активних суфіксів, що функціонують в українській мові, та додаються до імен, прізвиськ, одночасно – до імен й прізвиськ, прізвищ.

За додаванням того чи іншого суфікса до імені можна складати психологічний, соціальний та поведінковий образ представника конкретної території. Вагомим доповненням до об’єктивної картини слугує лексико-семантичний принцип творення неофіційних назв. В основі працює правило уподібнення до когось / чогось та виокремлення з-поміж інших через фізичні можливості, недоліки, типи поведінки.